ЗМІ про нас: “Ми не маємо права пригнічувати дитину”. Поліція про булінг у Слов’янську

26.02.2020


На офіційному рівні за булінг у навчальних закладах України можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Так, нещодавно у Слов’янську двох підлітків притягнули до адміністративної відповідальності через булінг однокласниці.

Лідія Хаустова – Інтернет видання 06262.com.ua

Про булінг у школах ми поговорили із завучем ЗОШ№15 у минулому матеріалі.

У цей раз говорили про булінг із поліцейськими, які займаються справами неповнолітніх. Щодо ситуацій із цькуванням у школах міста нам разказала інспектор з ювенальної превенції Вікторія Гаркач.

Насправді в Україні досі існує проблема ідентифікації булінгу самими потерпілими. Не кожна дитина, яка стала жертвою цькування, знає, що це таке. Тому зараз головна робота - це розповісти про права і можливості всіх учасників учбового процесу. Над цим і працює поліція.

І якщо раніше про це школи не говорили, бо не знали і не могли виявити булінг, то зараз, нарешті, ця тенденція змінилася.

Проблема булінгу у Слов’янську

Сказати, що проблема булінгу у нашому місті стоїть гостро, поки що не можна. Вона є з давніх давен у країні, і не лише нашій. Але всі її намагалися обходити досить обережно. 

“У нас ще на низькому рівні розуміння того, що таке повага гідності, повага особистості”.

Мало уваги зверталося на те, що дитині, окрім звичайного навчання у школі, треба  ще навчання того, як себе поставити у суспільстві, як себе захистити, відстоювати свою точку зору. 

Наразі наше суспільство не сприймає булінг, як гостру проблему, бо воно в принципі до нього ставиться з певним “порозумінням”. Але коли про це почали говорити, коли держава звернула увагу на проблему цькування, люди почали змінювати своє ставлення. 

Головна проблема шкіл у тому, що про свою репутацію вони дбають більше, ніж про дитину. Враховуючи той факт, що заява про булінг у школі - це хвилювання і захист школою своїх учнів, деякі досі намагаються приховати ці факти, щоб не виносити на загал і не заявляти про це в поліцію. Хтось хвилюється, що школу покарають представники Міністерства.

“Пріоритет не стоїть - захистити особистість, неважливо через який шлях йти і боротись. А пріорітет чомусь стоїть - недопустити збільшеної уваги до себе. А з проблемою самі розберемося”.

Для того, щоб довести школам необхідність говорити про проблему цькування, поліція проводить різні зустрічі та лекції і з вчителями, і з батьками учнів, і з самими учнями. Окрім того, в законі прописаний момент покарання за приховування факту булінгу. Це стосується педагогів, а не дітей.

Що робить поліція для протидії булінгу.

На сьогоднішній день поліція у більшості займається просвітництвом та розкриттям поняття “булінг”. Адже дітям треба донести, чому вони мають протидіяти цькуванню. 

Коли поліція виявляє випадки булінгу, то виконує покладені на неї обов’язки. При цьому Вікторія наголошує на тому, що мова про покарання не йде. Роз’яснивши булеру, чому він робить невірно, необхідно не перейти межу і не спричинити булінг щодо того, кого звинувачують. 

Проблема виявлення булінгу у тому, що не всі можуть його правильно ідентифікувати. Як ми казали у минулому матеріалі, важко розрізнити звичайний конфлікт і булінг. Над цим ще треба працювати. До вивчення цього питання долучають і громадськість, і психологів.

Як проходить процес виявлення та підтвердження булінгу

Коли до поліції приходить повідомлення про факти булінгу, правоохоронці одразу спілкуються з людиною, відносно якої було спричинено цькування. Є певні ознаки булінгу, тому протягом спілкування з'ясовується, чи дійсно це був булінг відносно дитини.

Далі визначають дії, які провокуюють або можуть спровокувати шкоду дитині-заявителю.

Далі виявляють людину, яка спричиняла булінг. Поліція йде у навчальний заклад і перевіряє факти, опитують вчителів. Чи помічали вони щось, чи бачили. У цей же час паралельно проходить інформування вчителів і учнів школи щодо фактів булінгу, профілактика цькування. Адже замовчування - це також порушення.
У тому середовищі, де був зафіксований випадок цькування, проходить профілактика із поліцією.

Також проходить спілкування поліції з дітьми, яких підозрюють у булінгу. За законом поліція має право робити це у присутності або батьків дитини, або викладачів і психологів. Хто буде присутній, вирішується поліцією. 

Якщо факт булінгу був підтверджений, факти зібрані і докази є, то поліція має право притягнути до відповідальності. Якщо дитина, яка вчинила булінг, досягла вже 16-річного віку, то протокол скаладається на дитину, якщо ні - на батьків. Тоді справа направляється до суду. В суді приймається рішення щодо рівня відповідальності, яку понесуть батьки чи безпосередньо учень. Це штрафна санкція.

Якщо суд притягнув булера до відповідальності, школа не має права робити утиски щодо цієї дитини. Не може йти мова про виключення зі школи або якісь покарання. Це вже бути порушення прав дитини, яка скоїла булінг.

“Ми не маємо права пригнічувати дитину за те, що вона зробила помилку, помилилась у своїй поведінці. Бо це сталося через нас, дорослих”.

Якщо булінг зі сторони дитини повторюється, тоді поліція ставить дитину на профілактичний облік до ювенальної превенції. З нею проводиться індивідуальне спілкування. Але головна мета - не покарати, а змінити ставлення до певної проблеми. Дитині треба детально пояснити, що те, що вона робить, є порушенням, і воно є недопустимим з ряду причин.

Також поліція намагається розібратися, чому дитина так вчиняє. Бо можливо щодо дитини спричиняється насилля в сім’ї, або вона сама є жертвою булінгу іншої особи.

Ситуація із підлітками, яких притягнули до відповідальності за булінг 

Щодо тієї ситуації, яка стала у Слов’янську показовою, нічого не віщувало біди.

Але в якийсь момент до поліції надійшло повідомлення про те, що одна з учениць школи близько місяця не відвідує школу. При цьому до того дівчинка не прогулювала, не порушувала правила поведінки. Про це повідомили зі школи з проханням поліції посприяти. Дитину швидко знайшли, поліція почала з’ясовувати, що сталося, і чому дівчинка не відвідує школу. У процесі стало відомо, що дівчинка не ходила до школи, бо відносно неї у класі відбувався булінг. Двоє хлопців довгий час цькували однокласницю. 

Про те, що відбувається, дівчинка нікому не розповідала. Що це є факт булінгу, дівчина зрозуміла тільки під час розмови з поліцією. Батьки жертви також були здивовані і не розуміли, чому донька не розповіла їм про свої проблеми. 

“Зневіра у тому, що будуть розбиратися”.

Коли поліція прийшла до навчального закладу, з’ясувалося, що вчителька не змогла ідентифікувати, що це був булінг. Бо дівчинка більш менш нормально реагувала на образників.

І це доказує те, що суспільство ще не у повному обсязі розуміє ознаки булінгу. Як діяти у випадку виявлення - всі знають, а ось ознаки виявити ще важко.

Хто може стати жертвою булінгу, а хто - булером.

Насправді, попасти у цю ситуацію може кожен. У більшості випадків, звичайно, ця проблема стосується підлітків - дітей, які починають шукати спосіб самовиразитись. Але були і факти булінгу серед молодших класів.

“У них моделюється така поведінка в сім’ї і така поведінка потім проявляється у суспільстві, за межами родини”.

Саме тому можна сказати, що жертвою булінгу або булером може бути будь-хто. Це питання ставлення особистості. Окрім того, треба спілкуватися з батьками щодо виховання і розпізнання кризи дитини. 

Також завдання покладається на вчителів, психологів і поліцію. Вони мають не просто сказати, що “так робити не можна”, але навчити, як можна довести своє лідерство, як вирішити конфлікти, як відстоювати свою точку зору, не ображаючи інших.

Зазвичай булери навіть не розуміють, що вони спричиняють правопорушення. 

“Вони це роблять, бо це “нормально”. Це класно, що ти крутий і можеш вести інших проти когось. Вони просто іншим способом не можуть себе проявити. Цього треба навчити”.

Як зрозуміти, що дитина стала жертвою булінгу

Головна ознака - зміна поведінки. Батьки мають стежити за своєю дитиною, за її поведінкою, за манерою спілкування, за настроєм. Звертати увагу на те, як емоційно вона говорить з друзями. Бо, скоріш за все, перед батьками дитина буде спілкуватися спокійніше. Також треба звертати увагу на зміну інтересів.

“Наче все так само, як і раніше. Але батьки мають не забувати роздивлятися своїх дітей. Аби помітити зміни”.

Дитина не взмозі приховати повністю, що в її психічному чи фізичному стані відбулись якісь зміни. І ці зміни зможуть помітити ті батькі, які знаходяться у постійному контакті з дитиною. Окрім того, зі школярами треба говорити. Не питати напряму щодо образ або булінгу, але ставити навідні питання.  

Поради батькам та вчителям

І батькам, і вчителям варто попереджувати можливості булінгу. Звертати увагу на розвиток підлітків, адже, незважаючи на те, що старшокласники вже вважаються дорослими, за своїм моральним станом вони все ж таки ще діти. У цьому віці вони потребують більше уваги внутрішньому вихованню.

Треба звертати увагу і спілкуватися з дітьми. 

Щодо шкіл, то тут важливим є не приховувати факти булінгу, якщо такі є. Школи мають, перш за все, турбуватися за дітей та особистості, які у них навчається. Це не має впливати на репутацію закладу, адже навпаки, знаючи, що школа не буде замовчувати про проблеми, її сприйматимуть як таку, яка турбується з своїх учнів. 

“Якщо ви відстоюєте права дитини, а щодо вас спричиняють булінг від вищого керівництва, давайте про це говорити. Звертайтеся до суспільства”.

Суспільство, громадськість та керівники освіти підтримують ініціативу рятувати дітей. Ще декілька років тому в Україні факти булінгу були, але про них не говорили. А тепер за це можуть притягнути до відповідальності. Про це почали говорити. Якщо всі будуть мовчати, то все так і залишиться. Варто запускати процес.

“Бо якщо ми, дорослі, боїмося захищатися, то дитина ніколи не навчиться захищати себе”. 

 

 

 

 

Цікаве

Відеопроекти

Програма

Газета